1 сентября


День знань

День знань — це, мабуть, єдине свято, яке одночасно є і загальним для всіх, і особистим для кожного. Першоклашки з ще не зовсім зрозумілим їм почуттям трепету, ховаючись за величезними букетами квітів, тримаючись за руки батьків, роблять свій перший крок на великому шляху знань, а новоспечені студенти вперше вступають у доросле життя. Учні шкіл, технікумів, коледжів, вузів, подорослішали за літо, відпочилі і засмаглі, знову зустрічаються зі своїми друзями і діляться враженнями про проведені літні канікули. Батьки, бабусі й дідусі проводжають своїх дітей та онуків у новий навчальний рік, де їх зустрічають вчителі та викладачі — люди, які ведуть їх до вершин знань. Та й у всіх інших є близькі або друзі, для яких свято День знань — подія актуальна та урочиста.

До речі, початок навчального року припадає на 1 вересня лише в кількох державах — це в основному країни колишнього СРСР (Україна, Білорусь, Московія, Казахстан, Молдова, Туркменістан, Вірменія, Прибалтика), а також Чехія і деякі інші країни Європи. В Італії цей день приходиться на 1 жовтня. У ряді країн немає єдиного для всіх закладів дня початку навчального року. Так відбувається, наприклад, у Німеччині, Іспанії та Франції. У США літні канікули закінчуються у другій половині серпня. А японські школи i ВУЗи й зовсім відкривають свої двері в перший день квітня!

Звичайно, головними винуватцями торжества в перший день осені є школярі — від першокласників з величезними бантами і оберемками квітів мало не вдвічі більшими себе, до вже зовсім дорослих старшокласників, які менше ніж через рік стануть абітурієнтами. 1 вересня вчителі знову перегортають класний журнал, беруть у руки крейду і задають домашнє завдання, а школярі вперше за три місяці чують дзвінок "для вчителя", слова "Хто сьогодні черговий?" І "Відкриваємо зошити, пишемо число".

І нехай вони скаржаться на те, що літо скінчилося і знову потрібно рано вставати, носити змінку, відповідати на уроках, робити домашку і кожен день бачити "цю училку"; але всі вони в душі відчувають радісні і святкові почуття, переступаючи поріг школи вперше в новому навчальному році, а хтось — перший раз у своєму житті. Через багато років ми з ностальгією і найтеплішими почуттями згадуємо цей знайомий з дитинства запах гладіолусів і хризантем, приємні клопоти щодо купівлі обновок до 1 вересня, Дня знань: зошитів у клітинку і в лінійку, цілої гори ручок, олівців, гумок і лінійок. Крізь роки чуємо привітальні слова директора школи і бачимо щирі посмішки вчителів та щасливі очі молодих батьків. Невже знайдеться хтось, хто хоч раз у своєму дорослому житті не хотів би навіть на хвилинку знову потрапити у свій світлий клас і знову підняти руку, щоб відповісти на питання вчительки чи сказати: "А можна вийти?"

Щороку 1 вересня, вулиці українських міст наповняться білими бантами, різноколірними букетами і загальним радісним відчуттям того, що попереду нова сторінка життя — цікава, барвиста і повна нових знань.

Початок Другої світової війни (1939)

Дру́га світова́ війна́ — наймасштабніша світова війна в історії людства. Почалася 1 вересня 1939 і тривала 2 194 дні до 2 вересня1945, коли на борту лінкора «Міссурі» підписано капітуляцію Японії перед союзними державами. Друга світова війна значно вплинула на долю людства. В ній брала участь 61 країна (80% населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. До збройних сил було мобілізовано 110 млн осіб у всьому світі. Загальні людські втрати досягли 50-55 млн осіб, з них загинуло на фронтах 27 млн.

Датою початку війни прийнято вважати 1 вересня 1939 року, коли Німеччина розпочала окупацію Польщі, до якої 17 вересня долучився Радянський Союз. Велика Британія та Франція оголосили війну Німеччині через два дні, що дозволяє вважати початком світової війни саме цю дату. Інші дати, що розглядаються деякими авторами як дати початку війни: початок японської інтервенції в Манчжурію 13 вересня 1931, початок другої японсько-китайської війни 7 липня 1937 року та початок угорсько-української війни 14 березня 1939 року.

8 сентября


Міжнародний день писемності 

Міжнародний день писемності (грамотності) — один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй. Цей день щорічно святкується 8 вересня.

Починаючи з 1966 року, ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день грамотності, намагаючись саме в такий спосіб привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну суспільну думку, щоб збудити його інтерес і досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності — однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО, починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 році. Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі. Мета Міжнародного дня грамотності — відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Він підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства у ХХІ столітті.

Станом на 2006 рік 771 мільйон дорослих є неосвіченими, а приблизно 100 мільйонів дітей не ходять до школи. Більшість неосвіченого населення нашої планети — жінки. Крім того, величезна кількість і дітей, і молоді, і дорослих людей, охоплених шкільними й іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати освіченими в умовах сьогоднішнього світу, який із кожним роком стає все більш складним. Отже, існує нагальна необхідність у розгортанні програм розповсюдження грамотності, які були б спрямовані на групи учнів, що вимагають до себе особливої уваги. У першу чергу, до цих груп слід зарахувати жінок і дівчат, оскільки чоловіки та хлопці мають більше можливостей отримати належну освіту, особливо в країнах, що розвиваються.

Протягом останніх десятиліть спостерігається значний прогрес у розповсюдженні грамотності. Зокрема, у 1950 році в половині країн світу більше 50% дорослого населення (старших 15-ти років) були неграмотними. На сьогодні такий стан справ існує лише у 25-ти країнах світу, у решті країн рівень неграмотності населення в середньому не перевищує 10%. У 1970 році лише двоє з трьох жителів нашої планети були освіченими, у 1990 році — троє з п’яти, а станом на 2006 рік — четверо з п’яти. На сьогодні майже чотири мільярди жителів нашої планети вміють читати й писати. Освічених людей із кожним роком стає все більше й більше, але боротьба з неуцтвом залишається надзвичайно складною та масштабною проблемою.

Міжнародний день грамотності — один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй. У цей день проводяться конференції та злети вчителів, найбільш видатних педагогів нагороджують. Свято було запроваджене й святкується не тільки на честь тих, хто дав людству писемність, але й всіх, хто навчає дітей і молодь та розповсюджує грамотність.

13 сентября


Міжнародний день пам'яті жертв фашизму

День пам’яті жертв фашизму — міжнародна дата, яка відзначається щорічно, у другу неділю вересня, і присвячена десяткам мільйонів жертв фашизму.

Цей день був визначений у 1962 році. Вибір припав на вересень, так як на цей місяць припадають дві пов’язані з Другою світовою війною дати — її початок (1 вересня 1939 року) та її закінчення (2 вересня 1945 року). Це і стало одним із визначальних чинників установлення дня жалоби в другу вересневу неділю. Фашизм, немов страшна епідемія, пройшов усім світом, змітаючи за собою мільйони ні в чому не винних людей. Ця трагедія і зараз живе в пам’яті людей, яким вдалося пережити ті страшні роки геноциду, а так само їх нащадкам, які знають про ці жахливі події з розповідей їх попередників і засобів масової інформації. Важко передати словами весь біль і трагедію того часу. Загинула незліченна кількість людей через страшний задум Адольфа Гітлера, який, за деякими даними, страждав на параною.

Друга світова війна, у яку було втягнуто 4/5  населення всього світу, стала найбільш кровопролитною в історії людства. З вини імперіалістів протягом шести років йшло масове знищення людей у ​​різних районах земної кулі.

У збройні сили було мобілізовано понад 110 млн чоловік. Багато десятків мільйонів було вбито, отримало поранення, залишилося інвалідами. Втрати цивільного населення склали майже половину загальних втрат, тоді як під час Першої світової війни — 5%.

Точно встановити кількість загиблих військовослужбовців та цивільних осіб з ряду країн надзвичайно важко, тому що в багатьох із них відсутні статистичні дані втрат населення за період війни в цілому або ці дані не відображають дійсного стану. Крім того, фашисти прагнули всіляко приховати свої злодіяння, а після війни їх ідеологічні адвокати навмисно перекручували показники людських втрат окремих країн. Усе це стало причиною значних розбіжностей в оцінці кількості загиблих. Найбільш авторитетні дослідження показують, що в роки Другої світової війни загинуло більше 50 млн чоловік.

Найбільші втрати населення — у державах Європи. Тут загинуло близько 40 млн чоловік, тобто значно більше, ніж на інших континентах, разом узятих. У роки війни майже в усіх європейських країнах на тривалий час погіршилися умови існування та розвитку народонаселення.

Половина людських втрат у Європі припадає на СРСР. Вони склали понад 20 млн чоловік, значна частина з них — цивільне населення, що загинуло в гітлерівських таборах смерті, у результаті фашистських репресій, хвороб і голоду, від нальотів ворожої авіації. Втрати СРСР значно перевищують людські втрати його західних союзників. Країна втратила велику частину працездатного та продуктивного населення, що володіла трудовим досвідом і професійною підготовкою. Великі втрати Радянського Союзу обумовлювалися, насамперед, тим, що він прийняв на себе основний удар гітлерівської Німеччини і тривалий час один протистояв фашистському блоку в Європі. Вони пояснюються особливо жорстокою політикою масового винищення радянських людей, яку проводив агресор.

Ця війна нікого не залишила у виграші. Усі в ній втратили мирних жителів, врожайні поля, мирне небо, сотні тисяч молодих людей, які повинні були жити і будувати майбутнє. Ідеологія нацизму вигодувала своїх воїнів, але і сама ж знищила їх ідеєю піднесення власної нації. Уже майже сімдесят років минуло з тих пір, як цю безжальну нацистську машину таки вдалося зупинити в кривавому та смертельному бою солдатам різних національностей і різних мов.

Міжнародний день пам’яті жертв фашизму відзначається щороку у всіх тих країнах, які боролися за право жити в світі. У цей день скасовуються всі розважальні святкування і заходи. І люди мовчки йдуть до пам’ятників, меморіалів, кладовищ і там згадують усіх загиблих і знищених війною та фашистами. До речі, жителі багатьох країн у цей день доглядають за безіменними, або давно не відвідуваними, братськими могилами.

Не секрет, що дуже велика кількість людей так і залишилися безвісті зниклими. Саме тому занедбані могили можуть бути останнім притулком і сусідського сина, і власного родича. Ось чому до них ставляться дбайливо, не забуваючи зривати бур’яни і приносити свіжі квіти, як невпинну подяку за можливість жити в світі і спокійно засинати не під свист куль і снарядів, а під спів цикад.

Геноциди, масові розстріли і криваві розправи — усе це забрало життя багатьох людей, у тому числі і звичайних мирних жителів, які присвятили себе землі та вихованню дітей. Тепер же земля стала їм гідним саваном, а їхні діти й онуки зберігають у пам’яті їх посмішки, слова і любов.

Хвилина мовчання в цей день — усього лише мала частина нашого вселенського «спасибі» усім тим, хто так і не дожив до переможних криків і сліз радості…

16 сентября


Міжнародний день охорони озонового шару

16 вересня Генеральна Асамблея ООН проголосила Міжнародним днем захисту озонового шару. Цей день відзначається з 1995 року в пам’ять про підписання Монреальського протоколу щодо необхідності збереження озонового шару, який фільтрує сонячне проміння і попереджує шкідливий вплив ультрафіолету на поверхню Землі, тим самим зберігаючи життя на планеті. Науково доведено, що проникнення до стратосфери штучно створених хімічних речовин, таких, як хлорфторвуглеводні, бромхлорвуглеводні, бромистий метил, чотири хлористий вуглець, знищують озоновий шар Землі. Мільйони молекул озону руйнуються кожну хвилину і результатом цього процесу є збільшення кількості ультрафіолетового випромінювання, яке досягає поверхні Землі. На сьогодні інтенсивність ультрафіолетового випромінювання на поверхні землі вище 45 град. широти перевищує у середньому на 10% показники двадцятирічної давнини, а в полярних широтах – ще більше. 1% зменшення щільності озонового шару призводить до додаткових 0.6–0.8% підвищення (100-150 тис. випадків щорічно) захворювання на катаракту та 2% підвищення випадків раку шкіри. Тваринний та рослинний світи теж страждають від надмірного ультрафіолетового опромінювання. Воно негативно впливає на розвиток фітопланктону мальків риб, крабів, уповільнюється ріст рослин. Синтетичні матеріали (пластики, гума) швидше руйнуються під дією ультрафіолету. І, нарешті, збільшення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання призводить до додаткової генерації озону у приземних шарах атмосфери та підвищення концентрації інших потенційно шкідливих оксидантів. Втрата озонового шару стратосфери, який захищає усе живе на землі від згубної дії ультрафіолетового випромінювання сонця, вважається однією з головних глобальних екологічних проблем, з якими світова спільнота ввійшла у нове тисячоліття. Подолання цієї проблеми можливе лише завдяки скоординованим діям усіх націй та верств суспільства на глобальному рівні. Усвідомлюючи це, уряди практично усіх країн світу приєдналися до Монреальського протоколу і, тим самим, взяли на себе зобов’язання із досягнення головної мети – згортання виробництва та використання озоноруйнівних речовин у різних секторах промисловості. На сьогодні Сторонами Монреальського протоколу стали 191 країна (включаючи країни Європейського Союзу як одиницю). Це, практично, усі члени ООН, і тим самим взяли на себе зобов’язання поступово зменшувати виробництво та використання озоноруйнівних речовин. Таким чином, справа збереження озонового шару є однією з найбільш актуальних екологічних проблем людства. Відповідно до цієї угоди, уряд кожної країни виконує вимоги, що пов’язані із вилученням з обігу та припиненням виробництва озоноруйнівних речовин за обумовленими графіками. В 1985 році Україна підписала, а в 1986 році ратифікувала Віденську конвенцію про охорону озонового шару. На основі Віденської конвенції 20 вересня 1988 року Україна приєдналася до Монреальського протоколу по речовинах, що руйнують озоновий шар. 

21 сентября


Міжнародний день миру

Для дуже багатьох людей в сучасному світі це не більше, ніж казкова мрія. Вони живуть в атмосфері нестабільності і страху. У Міжнародний день миру (англ. International Day of Peace) людина замислюється над тим, а що вона особисто зробила заради миру і злагоди хоча б у своєму оточуючому світі.

Взагалі, засновником цього свята став Папа Римський Павло VІ. Можливо, саме тому основною його ідеєю є теза: «Пробач, і ти отримаєш мир».

Останнім часом з'явилася певною мірою нова традиція святкування Міжнародного дня миру. Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй постановила щорічно святкувати цей день 21 вересня як «день глобального припинення вогню й ненасильства». У зв'язку з цим було закликано всі країни та всіх людей припинити військові дії на цілу добу. Що дав цей захід? Цілих двадцять чотири години безпечної перерви отримали ті люди, які надають життєво необхідну швидку допомогу тим, хто її потребує. Крім того, протягом цього періоду посередники отримали можливість дійти згоди, заключити перемир'я, а найголовніше — для тих, хто бере безпосередню участь у збройних (і не тільки) конфліктах — це шанс ще раз замислитися про доцільність продовження насильства.

Символом міжнародної солідарності всіх людей світу став Дзвін миру. Дзвін Миру — символ спокою, мирного життя і дружби, вічного братерства і солідарності народів. І в той же час — це заклик до дії в ім'я збереження миру і життя на Землі, збереження Людини і Культури. Перший Дзвін Миру був встановлений в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку в 1954 р. Він відлитий з монет, пожертвуваних дітьми всіх континентів, і є символом глобальної солідарності людей Землі. У нього також вплавили ордени і медалі, інші почесні відзнаки людей багатьох країн. Напис на Дзвоні свідчить: «Хай живе загальний мир у всьому світі». У 1996 році такий же дзвін був встановлений у резиденції ООН у Відні. Дзвін Миру встановлений у багатьох містах Японії, крупних містах Німеччини (1989), Польщі, Туреччини (1989), Мексики (1990), Австралії (1992), Монголії (1993), Філіппін (1994), Канади (1996), Бразилії (1997), Аргентини (1998), Еквадору (1999), Узбекистану (2003) та ін. країн.

ООН, після чого він ударяє в дзвін. Настає хвилина мовчання, а далі із зверненням виступає голова Ради безпеки ООН.

Уряди різних країн повинні усвідомити глобальне значення Міжнародного дня миру, а ми для початку маємо навчитися жити в мирі одне з одним.

День миру в Україні встановлений Указом Президента № 100 від 5 лютого 2002 року «Про День миру» і відзначається щорічно 21 вересня — в Міжнародний день миру. Таким чином Україна підтримує рішення Генеральної Асамблеї ООН і підтверджує відданість країни ідеалам миру.

Наша держава протягом багатьох століть не раз відчувала, що таке війна. В багатьох українських родинах не дочекалися з війни рідних та близьких. Що таке смерть, розруха, голод, неймовірні людські страждання український народ пережив на собі. Тому до Міжнародного дня миру в нашій країні люди ставляться з глибокою пошаною і усвідомленням того болю, який завдає війна. Недаремно символом нашої держави став прапор, що має синьо-жовті кольори, які символізують мирне небо та достаток.

В усьому світі символом миру вважається білий голуб. Це птах всеземної любові та миру. З давніх часів вважалось, що душа людини відлітає на небо в образі голуба. Може не випадково їх часто називають святими птахами?

26 сентября


Європейський день мов

Європейський день мов — свято, що відзначається в країнах Європейського Союзу щорічно 26 вересня. Свято встановлено 6 грудня 2001 р. наприкінці Європейського року мов Радою Європи за підтримки Європейського Союзу. Мета Європейського дня мов – привернути увагу громадян до мов, якими розмовляють у Європі, поширювати культурне та лінгвістичне різноманіття та заохочувати до вивчення мов протягом всього життя. У Європейському Союзі нараховують 24 офіційні мови, близько60 регіональних та мов меншин, та більше 175 мов, якими розмовляють емігранти. Існує близько 6 000 – 7 000 мов у світі, більшістю з яких розмовляють в Азії та Африці. Щонайменше половина мешканців планети розмовляє двома або й більше мовами, або розуміють дві або більше мови.

30 сентября


Всеукраїнський день бібліотек

Всеукраїнський день бібліотек встановлений в Україні «…враховуючи великий внесок бібліотек України у розвитоквітчизняної освіти, науки і культури, необхідність дальшого підвищення їх ролі у житті суспільства та підтримуючи ініціативу бібліотечної громадськості…» згідно з Указом Президента України «Про встановлення Всеукраїнського дня бібліотек» від 14 травня 1998 р. № 471/98.

Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. Серед провідних — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Національна бібліотека України для дітей,Національна історична бібліотека України та інші.

Кількість бібліотечних працівників перевищує 52 870.

Послугами книгосховищ користуються понад 17490 тисяч читачів.